Криза COVID-19 вкотре оголила вразливість мільйонів, які заробляють засоби для існування неформально або у неформальній економіці, і служить нагадуванням про вирішальну необхідність зробити перехід від неформальної до формальної зайнятості.
Натомість, працівники, трудові відносини з якими оформлені відповідно до чинного законодавства, мають гарантії у таких випадках, та є більш захищеними.
Зокрема, центрами зайнятості надається допомога по частковому безробіттю застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Зазначена допомога надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину та у разі сплати ним єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
В черговий раз звертаємо увагу роботодавців на недопущення використання незадекларованої праці. Якщо вважаєте, що використання незадекларованої праці спрощує ведення бізнесу та зменшує фінансові витрати, Ви помиляєтеся. Фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства (https://dsp.gov.ua/podolannia-nelehalnoi-zainiatosti/#videos). Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику. Будьте свідомими громадянами, дотримуйтесь законодавства про працю.
Докладно на сайті Державна служба України з питань праці