05.12.2024 | 16:58

Чим облік у центрі зайнятості відрізняється від реєстрації безробітного?

У «Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», термін «облік осіб, які шукають роботу» має таке значення: внесення даних про осіб, які звернулися до центру зайнятості з метою отримання послуг із сприяння працевлаштуванню, та які не мають статусу зареєстрованого безробітного, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.

Тобто, при зверненні людини за послугами до служби зайнятості (за умови наявності паспорту та ідентифікаційного коду), задля впорядкування інформації та пришвидшення процесу обслуговування її дані вносяться до спеціальної електронної програми та формується персональна картка. З цього моменту і до отримання статусу «зареєстрованого безробітного» людина починає перебувати на обліку, як шукач роботи. Така людина має право на отримання соціальних послуг та на участь у заходах, що сприяють працевлаштуванню, БЕЗ отримання статусу зареєстрованого безробітного та виплати допомоги по безробіттю.

У свою чергу, клієнт служби зайнятості може пройти процедуру реєстрації безробітного. Згідно зазначеного Порядку «реєстрація безробітного - надання особі, яка шукає роботу, статусу зареєстрованого безробітного». У Законі України Про зайнятість населення: «зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи». Інакше кажучи, людина, що готова та здатна шукати роботу та сприяти своєму працевлаштуванню, може подати заяву і їй буде надано статус безробітного та призначена виплата допомоги, за умови, якщо вона має на це право.

Після отримання статусу, безробітний разом з фахівцем центру зайнятості складає індивідуальний план працевлаштування, згідно якого клієнту надаються послуги.

Зареєстровані безробітні мають право на:

1) безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції:

-послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру;

-консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);

-інформації про свої права та обов'язки як безробітного;

-відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;

2) матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону;

3) оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.