Трудові династії ТОВ «40 років Агро»

30 серпня Більмацькою районною філією Запорізького ОЦЗ спільно з підприємством «Вісник Плюс» громадської організації «Вісник нашого краю» проведено прес-тур на ринкоутворююче підприємство району, ТОВ «40 років Агро», розташоване на території Смирновської об’єднаної територіальної громади. Метою поїздки була зустріч з керівництвом товариства та представниками трудових династій, які працюють на підприємстві.

«Де народився, там і згодився» - цей вислів як ніде доречний, коли говорити про колектив товариства, починаючи від його керівника Стецюна Анатолія Васильовича, представників старшого покоління трудових династій Дубовика Віктора Миколайовича, Івченка Павла Федоровича , продовжуючи їх синами Дубовиком Віктором, Івченком Ярославом і закінчуючи двома місцевими студентами ПТУ, які проходять практику і дуже органічно влилися в трудовий колектив.

Звичайно, проблеми в товаристві є, особливо цього посушливого, важкого для аграріїв року. Але працьовитий, сформований, згуртований за роки трудовий коллектив, з якого відсіялися випадкові, не бажаючі трудитися люди, за словами голови товариства Стецюна А.В., працює стабільно, злагоджено.

Підтвердження цьому отримали у ході зустрічей з трудовими династіями батьків та синів Дубовиків та Івченків. Обоє батьки працюють у господарстві після проходження служби в армії. Беззмінне робоче місце на протязі довгих років, розуміння необхідності і життєвої потреби трудитися, любов до землі, до рідного краю, дружні стосунки в колективі, відкритість, щирість у спілкуванні – це те, що характеризує Дубовика Віктора Миколайовича та Івченка Павла Федоровича, те, що вони передали своїм синам, Віктору та Ярославу. Віктор, за словами батька, ще не вміючи толком ходити, вже їздив, з дитинства любив техніку, що, напевно, і визначило його долю. Він закінчив Бердянський педагогічний інститут, повернувся в село, не зміг працевлаштуватися за спеціальністю і пішов працювати у місцеве господарство водієм, як батько. З того часу промайнуло п’ять років і він цілком задоволений своїм вибором.

Івченко Ярослав, навчаючись у професійно- технічному училищі, проходив практику у господарстві, а по його закінченні став працювати слюсарем- ремонтником механічної майстерні. Привчав його до праці, до техніки з дитинства батько, який трудиться трактористом.

Спокійні, розсудливі, трудолюбиві, з чудовим почуттям гумору, справжні господарі своєї землі, на яких тримається наше українське село – це все про них, простих сільських трудівників. Від них отримуєш неймовірний заряд позитиву, оптимізму, гордості за те, що такими людьми багата наша українська земля.