Попри наближеність до зони бойових дій та загрозу ракетних ударів запорізькі підприємці користуються державними грантами і розвивають нові напрямки діяльності.
Ліжко з ортопедичним матрацом, телевізор із навушниками, система вентиляції з рекуперацією повітря та активним шумозаглушенням – все це вміщує один з 22 модулів для сну у новому запорізькому готелі CAPSULA, який розпочав роботу наприкінці 2023 року. Щоб знайти фінансування, його власник – підприємець Олег Касьян – подав заявку через портал «Дія» на грант від Державного центру зайнятості для створення ветеранського бізнесу. У 2014-2015 роках у складі Національної гвардії він воював на Маріупольському напрямку, після демобілізації повернувся до Запоріжжя та почав займатися підприємництвом.
70% інвестицій у бізнес (700 тисяч гривень) профінансувала держава, ще 30% за умовами програми засновник мав додати з власної кишені. Втім, Олег Касьян хотів досконало втілити заплановане, а тому вклав у справу втричі більше – своїх та інвесторських грошей. Важлива умова отримання безповоротного гранту такого розміру – офіційно працевлаштувати чотирьох осіб (двоє з них мають бути ветеранами-учасниками бойових дій), сплачувати податки і провадити діяльність не менше трьох років.
Унікальний готель CAPSULA розташований в Запоріжжі у парку ім. Клімова в Шевченківському районі
«Насправді отримати гроші не дуже важко. Складніше у непрацюючій воєнній економіці вигадати таку ідею, яка буде працювати з нуля, примудритися реалізувати її і вийти «в плюс» – отримувати прибуток. Мені для цього потрібно було відкласти всі справи і весь рік жити тільки цим проєктом. Але зараз у мене завантаженість номерів – 70-80%», – розповів підприємець.
За словами Олега, гостей приваблює унікальна пропозиція, адже його капсульний готель став четвертим на території України (ще два подібних хостели є у Києві та у Львові). Тим паче саме такий формат бюджетної ночівлі завдяки сучасним технологіям пропонує найбільший ступінь усамітнення, зручності і тиші. Крім капсул для сну, до послуг гостей – банний комплекс, ресторан та традиційний номер класу «люкс».
Капсульний готель вже має успіхи та популярність. На сьогодні – завантаженість номерів сягає 70-80%
У планах підприємця, використовуючи власний багаторічний досвід та успішні кейси, створити школу малого бізнесу для ветеранів, щоб безкоштовно поділитися своїми знаннями і показати, як можна створити з нуля бізнес, що працюватиме і даватиме прибуток.
«Підприємці працюють всупереч усьому»: як живе запорізький бізнес під час війни
Олег Касьян – один з багатьох підприємців Запорізького регіону, які не просто продовжують працювати у рідному місті за 50 кілометрів від лінії фронту, а й попри наближеність до зони бойових дій та загрозу ракетних ударів розвивають нові напрямки діяльності.
Робити це в умовах повномасштабного вторгнення та воєнного стану для місцевого бізнесу вкрай непросто, зазначає голова правління запорізького бізнес-союзу «Порада» Олена Єрьоменко. За її словами, ще за статистикою 2015-2016 років більше 50% надходжень до бюджетів були саме від малого та середнього бізнесу. Понад 70% усіх працівників, які проживають у Запоріжжі, працювали саме на невеликих підприємствах.
«Запорізькі підприємці сьогодні працюють всупереч усьому. На рівних умовах з бізнесом з інших регіонів, але у набагато важчих обставинах», – підкреслює Єрьоменко.
Перше за все, через наближеність до лінії фронту підприємці мають проблеми з кредитуванням. Банківські установи віднесли Запорізьку область до «червоної зони» – регіону бойових дій, що означає заборону на фінансові послуги.
Найпопулярніша можливість, якою користується бізнес, це грантова програма «Власна справа» – державна підтримка у розмірі до 250 тисяч гривень.
Як отримати фінансування від держави на розвиток бізнесу: історії успіху
Приватний медичний заклад «Клініка первинної медичної допомоги №1» працює у Запоріжжі з 2021 року. Окрім окремих платних послуг, завдяки договору з Національною службою здоров’я України, сімейні лікарі амбулаторії безкоштовно надають допомогу для пацієнта в рамках державної програми медичних гарантій.
Клініка первинної медичної допомоги №1. У команді працює 10 лікарів, декларації з клінікою підписали 4400 пацієнтів
Як розповідає співзасновник медзакладу Михайло Аніщенко, у досить скромні компенсації НСЗУ за обслуговування пацієнтів не закладені витрати на розвиток медичного закладу. Відтак вистачає лише на найнеобхідніше: платню працівникам, комунальні послуги, лабораторне обслуговування та лікарські засоби. Зайвих коштів на придбання нового обладнання практично не залишається. Виправити цю ситуацію допомогла державна програма «Власна справа» – грант у розмірі 250 тисяч гривень.
«Ми придбали необхідне обладнання: новий електрокардіограф, медичні кушетки, ноутбуки для роботи в електронній системі охорони здоров’я, офісний багатофункціональний пристрій для друку і сканування тощо», – розповідає співзасновник медичного закладу.
За умовами грантової програми потрібно сплачувати податки, створити два робочих місця і підписати з працівниками контракт щонайменше на два роки.
«Це дуже вигідна пропозиція від держави. Бо ми і так планували наймати нового лікаря та медсестру. А завдяки гранту ще й отримали можливість не витрачати власні кошти на закупівлю нового обладнання», – зазначає Аніщенко.
За його словами, процес подання заявки не викликав жодних складнощів, фінансування від держави отримали у короткий термін.
Михайло та Віра Аніщенки скористалися можливостями державної підтримки для розвитку бізнесу
Дружина співзасновника приватної амбулаторії, викладачка Запорізького металургійного коледжу Віра Аніщенко також скористалася актуальними можливостями і отримала фінансування – на створення бізнесу і можливість реалізуватися у власній справі.
Отримавши досвід соціальної роботи у благодійних проєктах після початку повномасштабного вторгнення, запоріжанка вирішила надавати інформаційно-консультативні послуги на професійній основі. Тепер вже як фізична особа-підприємець, Віра Аніщенко разом зі своєю командою може допомогти у проведенні семінарів, тренінгів, наукових конференцій, курсів підвищення кваліфікації тощо.
«Моя робота спрямована на організацію процесів, комунікацію з учасниками і залучення зацікавлених людей та організацій», – розповідає Віра Аніщенко.
Грантові кошти у розмірі 250 тисяч гривень дали можливість придбати необхідну для діяльності комп’ютерну та офісну техніку: ноутбуки та пристрій для друку та сканування. У роботі будуть допомагати два працівники, яких необхідно працевлаштувати за умовами програми.
Заявку на отримання гранту подали ще влітку, але фінансування отримали лише наприкінці року.
«Один з нещодавно реалізованих проєктів – це проведення науково-практичної конференції у тандемі з Міжнародною академією соціально-правових наук та публічного управління, – розповідає Віра Аніщенко. – Нашим завданням було допомогти в пошуку учасників, долучитися до організації конференції та підготовки збірки тез наукових доповідей».
За її словами, процес подачі заявки на отримання фінансування не є складним. А за потреби можна звернутися за порадою до громадських організацій та спеціалістів, які у Запоріжжі активно допомагають тим, хто планує власний бізнес.
Міжнародна і державна підтримка дають можливість не тільки відкрити бізнес, а й отримати нову професію
За словами експерта з моніторингу та соціального партнерства, президента YMCA Запорізької області Юрія Білого, ще ніколи міжнародна спільнота і держава не допомагали українцям у питаннях зайнятості та професійного розвитку так, як зараз.
«Якщо людина безробітна – вона може знайти роботу. Працює дуже багато грантових програм різного спрямування – підвищення кваліфікації, перекваліфікації, стажування Якщо їй потрібні фінансові ресурси на розвиток власної справи – такі можливості також існують», – розповідає фахівець.
Минулого року організація реалізувала проєкт «Я це можу!», спрямований, зокрема, на підтримку зайнятості та підприємництва серед жителів Запорізького регіону. 15 учасників програми пройшли навчання та підготували власні бізнес-плани або соціальні проєкти. Шестеро з них ще до завершення курсу тренінгів подали свої ідеї через портал «Дія» і отримали грантове фінансування. Іншим експерти програми цього року допоможуть знайти інвестиції з інших джерел.
Учасники тренінгу в межах навчальної програми «Я це можу!» YMCA Запорізької області розвивають власні гнучкі навички для працевлаштування. Юрій Білий – у центрі в нижньому ряду
Попри багато історій успіху, на жаль, у прифронтовому Запоріжжі деякі іноземні донорські організації бачать багато ризиків, пов’язаних з відкриттям власної справи.
«Наприкінці року ми аналізували різноманітні міжнародні програми, які реалізують в Україні. І дуже прикро, що в деяких – Запорізькій області місця немає, – констатує Юрій Білий. – Але є інші грантові проєкти, які можуть допомогти бізнесу або підприємцям-початківцям».
Зокрема, експерт радить підприємцям-початківцям звернути увагу на можливості Державного центру зайнятості, який пропонує не лише гранти на власну справу, а ще й перелік можливостей для перенавчання та підвищення кваліфікації, щоб перетворити своє хобі у бізнес. Наприклад, за даними служби зайнятості у 2023 році 855 запоріжців отримали ваучери на безкоштовне навчання за 124 професіями та спеціальностями.
***
Попри загрози ракетних обстрілів та зменшення обсягів продажів малий та середній запорізький бізнес продовжує всупереч складнощам стійко працювати. У місті за 50 кілометрів від лінії фронту релокація потужностей не стала масовим явищем. Нових підприємців навпаки більшає, а досвідчені гравці відкривають додаткові об’єкти.
Однак це не означає, що підприємцям не потрібна допомога. В бізнес-асоціаціях наголошують, що для більшого розвитку їх учасниками необхідна підтримка від місцевої влади. А експерти з фандрейзингу зазначають, що в більшості випадків керівникам малого та середнього бізнесу не вистачає часу та знань, щоб, окрім операційних щоденних завдань, ще й шукати можливості грантового фінансування.
За півтора року дії урядової програми «єРобота» підприємці Запорізького регіону загалом отримали 160 грантів загальним обсягом у 39 мільйонів гривень. Вочевидь, величезна кількість самозайнятих осіб та власників бізнесу не знають про можливості державної підтримки або не вірять в успіх після подання заявки.
Відтак підприємцям радять звертатися за допомогою до організацій (як до Державної служби зайнятості, так, наприклад, і до торгово-промислових палат), які працюють з бізнесом задля пошуку фінансування. Це допоможе максимально використати актуальні на сьогодні можливості і знайти ресурси для розвитку справи.
Текст – Андрій Вавілов, Яна Петрова