Будь-яка професія вимагає так званих «професійно важливих якостей». Наприклад, для коректора важлива увага, для художника — образне мислення тощо. Кожна людина від народження за генетичним механізмом спадковості наділена хистом до тієї чи іншої діяльності. Хист поєднаний з інтересом до певної діяльності. Якщо в діяльності здібності будуть повною мірою реалізовані, є максимальні шанси досягнути найбільшого успіху.

         Об'єктивні передумови правильного вибору містяться в самій людині. Вони обумовлені її знаннями, навичками, бажаннями, широтою світогляду. Завдання полягає в правильному оцінюванні особистісного потенціалу на основі чітко сформульованої мети своєї життєдіяльності.

         Першим кроком є самовизначення відповідно до психофізіологічних особливостей молодої людини і специфіки майбутньої професійної діяльності. Дуже важливо при виборі професії враховувати і деякі основні психологічні властивості характеру. Психологи виділяють три типи психічної діяльності людини: екстраверти, інтроверти, амбіверти.

         Для екстравертів характерне прагнення до спілкування з людьми, контактність, комунікабельність. Особам з таким характером краще обрати професію, що вимагає постійного контакту з людьми (педагог, стюард, прес-секретар, гід-перекладач).

         Для інтровертів більш характерна зосередженість, здатність до міркувань, повільне пристосовування до нових умов, нових людей тощо. Для інтровертів більше підійдуть професії, що вимагають індивідуальної роботи (пілот, налагоджувальник верстатів, слюсар з ремонту устаткування, економіст, програміст, математик, ювелір тощо).

         Крайні типи характерів (чистий екстраверт або інтроверт) трапляються рідко. Більшість людей належить до проміжного типу — амбіверти. Амбівертам у виборі професії також необхідно враховувати свої психологічні особливості і риси характеру. Бажано, щоб тип професійної діяльності збігався з характерологічним типом особи. Скажімо, якщо вона товариська, то більше підійдуть професії, пов'язані із численними контактами, а якщо емоційно нестійка — вона не зможе виконувати рутинні види діяльності, що вимагають концентрації впродовж тривалого часу.

         Оцінювати свої професійні можливості повинен кожен індивід самостійно, не відволікаючись на суспільні міфи, очікування інших людей, соціальні страхи, навіювання, наслідування. Необхідно розібратися у своїх потребах, інтересах, мотивах, схильностях, пріоритетах, прийняти їх як очевидність, правильно оцінити з позиції реалізації та перспективності.        

         У ситуації сумніву слід обирати ту професію, де здібності будуть максимально реалізовані. Особливо це важливо в тому сенсі, що професія повинна приносити задоволення (позитивні емоції), бо тільки в такому разі можна досягнути вершин майстерності у щоденному виконанні виробничих завдань.

Юні друзі, щоб уникнути помилок при виборі професії, дізнавайтеся якомога більше про свої здібності і інтереси. Досвідчені фахівці з профорієнтації  центрів зайнятості  допоможуть  вивчити себе та порадять напрямок професійної діяльності.

 Бажаємо  Вам  успіхів!