Вони не такі як усі, вони особливі

Професійна орієнтація – досить різнопланова. Вона охоплює не тільки учнівську та студентську молодь, людей старшого віку, але й людей з особливими потребами. Коли за волею долі дорослий або дитина отримує інвалідність, то у соціальному плані опиняється у складному становищі. Якщо дорослі ще можуть підтримати один одного, то дітям набагато важче. Як пояснити дитині, чому вона відрізняється від інших, чому повинна себе обмежувати? Як допомогти налагодити життя так, щоб вона відчувала себе потрібною?

У Мелітополі з таким завданням з 2003 року успішно справляється Мелітопольський центр комплексної реабілітації для людей з інвалідністю. Дорослі та діти мають змогу на базі Центру отримувати послуги із соціальної, психолого-педагогічної, фізичної реабілітації і профорієнтації з метою адаптації та інтеграції у суспільство.

28 серпня до хлопців та дівчат молодіжного віку, які мають певні затримки у психофізичному розвитку, завітала профконсультант Мелітопольського міського центру зайнятості Ірина Волкова. Напередодні фахівець поспілкувалася із педагогами Центру для обговорення оптимально доступної програми зустрічі. Але спланувати все просто неможливо! Діти внесли свої корективи, які зробили зустріч живою, наповненою спілкуванням та корисною інформацією.

Знайомство та професійні уподобання – це було на початку зустрічі. Фахівець та аудиторія «придивлялися» один до одного. Коли теплі привітання пройшли, можна було приступити до інтерактивних вправ на ознайомлення з професійним світом. «Кухарі», «педагоги», «кравці», «пожежники» – професії збиралися, озвучувалися, демонструвалися, відгадувалися. Особливо приємним було те, що молодь виявилася дуже творчою: малювання, вишивка, музика, а також захоплення велоспортом, – і це все про них, про особливих.

На знак знайомства та активної роботи, від міського центру зайнятості діти отримали заохочувальні подарунки у вигляді канцелярського приладдя. Кожен мав змогу висловитися про проведений захід, сказати, що запам’яталося найбільше. Лунали приємні відгуки. На обличчях замайоріли посмішки, і це, мабуть, найголовніше. Відкритість, м’якість, позитивна налаштованість на життя – нам є чого повчитися у особливих дітей.